Наприкінці липня наша команда брала участь у паралельній програмі виставки сучасного мистецтва documenta fifteen у Касселі разом з нашими партнерами з різних міст України.
Ми їхали на фестиваль з закликом до німецьких інтелектуалів відгукнутися та говорити з українцями, а не лише про нас. Ми отримали відповідь лише від одної підписантки одного з листів до Шольца. На жаль, вона не змогла приїхати на документу, як й всі інші апліканти, що заповнювали нашу анкету.
Citizenship Ukraine стала єдиною програмою на фестивалі, яка відкрито говорила про війну, яку росія розв’язала проти України, а також де кожен мав можливість поговорити з українцями про наш досвід.Протягом трьох днів в рамках нашої програми Платформа ТЮ, 127garazh (Харків), Тотем (Херсон) та Kultura Medialna проводили публічні дискусії, підіймаючи теми ідентичності, деколонізації, вестсплейнінгу та свободи.
Під час воркшопу Маші Проніної з колажів, Ліза та Юля, учасниці нашого арт-кластеру для підлітків, розповіли, як вижили та вибралися з міста та окупованих територій, про жахливий та страшний досвід “спілкування” з російськими військовими. Ми показували фільми про Маріуполь до 24го лютого та після, один з яких зняв 16-річний маріуполець Влад Пятін.Ми вийшли спонтанною контракції до мітингу проти надання зброї Україні на одній з площ міста.
Ми намагалися спілкуватися з мітингувальниками, але їх впевненість в тому, що у всьому винувате НАТО й що мир не досягнути на поле бою, а значить не треба давати зброю Україні була сильніша, ніж в наших словах. Зокрема, у нашої делегації були відкриті конфронтації з організаторами фестивалю, які запросили росіян до участі у паралельній програмі, не попередивши українські організації.
Спільними зусиллями, наші організації добилися виключення росіян з публічної паралельної програми, не поступившись своїми цінностями та ідеями.
Ці ситуації лише доводять важливість боротьби в полі культурної дипломатії та донесення важливих меседжів до світової спільноти про Україну та деколонізацію та деімперіалізації росії.
Наприкінці, ділимося статтею від Mariana Matveichuk та Larisa Venediktova у якій можна прочитати про те, чому documenta не цікавилася (і не цікавиться) Україною.
Дякуємо нашим партнерам ZK/U – Zentrum für Kunst und Urbanistik за запрошення на фестиваль. Ларисі Венедиктовій, Mariana Matveichuk, Inga Pylypchuk, Heike Winkel, Maksym Nakonechnyi за участь у наших дискусіях.