о 18.15 відкривайте це посилання і переглядайте нову відеоверсію “паМ’ЯТАти”: https://youtu.be/qh65M26iN00
після завершення – розмова з Олею Михайлюк за лінком https://us02web.zoom.us/j/5097922630…
Це музика, документальні відео та інтерв’ю, квіти та дірки в парканах, розмови про річки Папуа Нової Гвінеї, траєкторії яблуневих пелюсток під час обстрілів, історію зеленого папуги зі зруйнованого будинку та про м’яту на подвір’ї, де були востаннє в 2014му. Ландшафтний дизайнер, тренер з фрі-файту і перформерка. Вони не збиралися бути всередині. Але не змогли лишитися осторонь.
Влітку 2014-го Оля Михайлюк на кілька тижнів опинилася на окупованій території на сході України. Електричка Донецьк-Луганськ, яка привезла її до станції Алчевськ, виявилася останньою. Наступного дня в Дебальцево підірвали колії, залізничне сполучення було перервано. В місті щодня з’являлося більше людей в камуфляжі, дедалі частіше чутно було обстріли, тривога росла.
Оля Михайлюк: Світ звузився до одного подвір’я. В ньому багато м’яти… Комусь м’ята допомагає заспокоїтися й примиритися з власними спогадами, комусь допомагає згадати. Але я не ставлю за мету всіх вилікувати. В кожного своя трава.
Проект вперше показаний на фестивалі документального театру й перформансу Akcent у Празі в листопаді’2016, в березні’2017 — в шести прифронтових містах на сході України, а також у Варшаві, та Києві. Допрацьована відеоробота, з перекладом англійською Бенджаміна Коупа, буде представлена в Маріуполі офлайн та онлайн для всіх зацікавлених. По закінченні перегляду відбудеться artist talk. Авторка планує бути в Маріуполі, а отже зможе розповісти про свіжі враження від нашого Приазов’я.
Проєкт здійснюється за підтримки House of Europe