У березні, принаймні в Україні, культура пішла на карантин – закрилися театри й галереї, скасувалися або перенеслися на невизначений час концерти й фестивалі. Незалежні митці й мисткині втратили підтримку держави. Вже минуло майже півроку з моменту, коли розпочався великий й безпощадний локдаун. Як культура почувається зараз і що чекає її у майбутньому?
Ці та інші питання ми обговорювали на першому міжнародному вебінарі Women. Artists. Internet в рамках онлайн резиденції «Мереживо». Долучитися до розмови ми запросили культурних менеджерок: Лиз Гарнер з Шотландії (Fablevision Studios), Івона Прайс зі Швеції (Intercult) та Ілону Демченко , програму менеджерку програми House of Europe. Україну також представляла Діана Берг. А модерувала дискусію – Інга Пилипчук, журналістка й фільммейкерка.
Artists
«Коронакриза» показала те, на що дуже довго не звертали увагу – наскільки незахищені культурні діячі й діячки. Навіть у Швеції, по словам Івони Прайс, культурний сектор завжди стоїть у кінці черги на фінансування. А в часи кризи незалежні організації й митці залишились сам на сам з вірусом й бідністю, прекарністю своєї праці. В Шотландії ситуація не краща – підтримку від держави отримали лише великі інституції в розважальній індустрії.
В Україні ситуація ще гірша. Майже половина фінансової державної підтримки культурного сектору через Український культурний фонд була «перенесена» на боротьбу з коронавірсом. Заборона на концерти, вечірки, вистави привела к тому, що почалися протести й закриття проєктів.
«Культура – це книги, які ми читаємо, фільми, які ми бачимо, все, чим ми дихаємо: культура дозволяє нам зберегти своє національне та європейське різноманіття та єдність – і чому вона не фінансується? Чому культура завжди стоїть на задньому плані, останнім, що фінансується, і першим, що потрібно скоротити?»
– Івона Прайс, культурна менеджерка зі Швеції
В Шотландії трудові права митців захищає незалежний профсоюз. В Швеції культурні діячі почали публічні обговорення щодо зміни політики держави з підтримки культурних проєктів. В Україні почалися протести, деякі фонди відкрили нові грантові програми, направлені на подолання наслідків пандемії, але вони все одно не вирішують ситуацію.
Women
Як й з ситуацією в культурному секторі, наслідки пандемії показали реальну ситуацію з гендерною нерівністю в світі. Так, на COVID-19 хворіють усі: жінки, чоловіки, небінарні люди. Але саме жінки набагато більше постраждали від карантину: збільшилось навантаження вдома, збільшились випадки домашнього насильства. Жінки мають більше шансів заразитися, доглядаючи за хворими у лікарнях й вдома. А мисткині й культурні діячки під час кризи в рази вразливіші.
Проєкт «Мереживо» створювався як відповідь на «коронакризу» й має на меті підтримати художниць у важкі часи й відрефлексувати жіночий досвід переживання карантину. Ця міжнародна онлайн резиденція має зшити досвід європейських жінок з різних країн у єдине велике різноманітне полотно.
Мистецтво об’єднує й візуалізує потреби вразливих, важливі для суспільства теми.
Інтернет
Коли зачинилися кордони країн й всі сиділи по своїм кімнатам, інтернет відкрив безмежні можливості: хочеш прогулятися по музеях, до яких ви ніколи не зайшов через ціну квитка? Перейди за посиланням й ходи собі цілий день. Для багатьох митців онлайн став інструментом підтримки – концерти, стріми, онлайн рейви, безкоштовні або за донати.
Зараз вже неможливо уявити світ культури без дігітальних інструментів. Але стануть вони основними чи все ж таки залишаться допоміжними?
Онлайн резиденція «Мереживо» покликана відповісти на це питання. Здебільшого спілкування художниць відбувається онлайн, їх колаборація теж. Деякі з них ніколи не перебували в одному фізичному просторі. Однак, це не має їм завадити спільно працювати у проєкті й встановити горизонтальну співпрацю.